У Бережанах на Тернопільщині цього листопада одразу дві новини для тих, хто любить старі храми. У греко-католицькій церкві Пресвятої Трійці на площі Ринок реставратори завершили роботу над розписами початку ХХ століття і зняли риштування. Про це повідомив львівський реставратор та іконописець Олексій Чередниченко. А 17 листопада, на 25-річчя Державного історико-архітектурного заповідника в Бережанах, у каплиці Бережанського замку показали відтворену мозаїчну ікону Богородиці з Дитям, знищену 1939 року.
Церква стоїть поруч із ратушею. Її збудували 1768 року, а в 1893–1903 роках перебудували: додали притвор із двома вежами на фасаді, баню і двоярусні бічні нави. Сьогодні це пам'ятка архітектури національного значення.
Після тієї перебудови інтер'єр і розписали. Хто саме, невідомо. У Тернопільсько-Зборівській архиєпархії УГКЦ розписи пов'язують з колом Модеста Сосенка і Львівською промисловою школою. З роками все це сховалося під шарами олійної фарби та ґрунту.
Розписи знайшли в бані та у вівтарі. Від початку досліджень до фіналу минуло чотири роки, з них три — активна реставрація. Стару фарбу знімали крок за кроком, скальпелями. Коли дозволяла температура, команда працювала по 10–11 годин на день.
Вівтар зберігся краще за баню. Тож утрачені фрагменти бані реконструювали за вівтарними: ті самі форми, кольори, прийоми. Реставратори зібрали всі вцілілі літери старих написів, відтворили шрифт і склали проєкт реконструкції в комп'ютерній програмі.
Що побачите, коли зайдете: у бані — Зішестя Святого Духа на апостолів, вісім апостолів у медальйонах, ангели, схожі на сосенківських. Довкола — рослинний орнамент, яскраві барви і позолота, типові для сецесії, поєднані з візантійським іконописним каноном. Чередниченко перелічує, що випало на долю храму: «дві світові війни, руйнування від снарядів, замалювання, забуття».
Замок над Золотою Липою в 1534–1554 роках звів Микола Синявський. Поруч — замкова каплиця Пресвятої Трійці, родова усипальниця Синявських із надгробками роботи Йогана Пфістера та інших скульпторів.
1901 року в каплиці встановили центральний вівтар із білого мармуру, а прикрасою його була мозаїчна ікона Богородиці роботи італійських майстрів. 1939-го радянські військові розстріляли її. Вціліла лише одна золота смальтинка.
Оригіналу не лишилося, тільки архівні фото. За ними фахівці заповідника разом із художником Олегом Шупляком зробили цифрову копію, а мозаїку виклав реставратор та іконописець Павло Шачко. Ту єдину вцілілу смальтинку вклали в нову ікону. Від ідеї до втілення, каже директорка заповідника Ірина Мигович, минуло пів року. Ікону планують розмістити у вівтарному просторі каплиці, який зараз реставрують.
У самому замку сьогодні можна спуститися в підземелля: там відкрили імерсивний простір за легендою про кохання художника і Софії Синявської, зі світловими й звуковими ефектами та анімаційним фільмом «В'язень серця».
З площі Ринок варто зайти в ратушу (пл. Ринок, 1), пам'ятку початку ХІХ століття. Усередині кілька музеїв: краєзнавчий, Богдана Лепкого, сакрального мистецтва та історії церкви, музей книги. Ще одна пам'ятка неподалік — Вірменська церква 1764 року з оборонним муром і вбудованою в нього дзвіницею.
Джерела: ZAXID.NET, Укрінформ, Суспільне Тернопіль, РІСУ, Travels in UA, Заповідник «Бережани», Wikipedia.
Фото: Олексій Чередниченко.