Гора Пивиха

Гора Пивиха

Гора Пивиха — пагорб, ізольоване підвищення в межах Глобинського і (частково) Кременчуцького районів Полтавської області, ландшафтний заказник місцевого значення. Розташована на лівому березі Дніпра, неподалік від південної околиці смт Градизьк.

Висота пагорба 168 м. Площа природоохоронної території 165,2 га. Гора має давню історію. За переказами, колись тут було поселення Пива, що належало руським боярам Пивам. У 1489 році король Польщі Казимир IV подарував землі і різні угіддя, розташовані довкола гори Пивихи, Київському Пустинно-Миколаївському монастирю, ченці якого в XVI ст. заснували тут Пивгородський Миколаївський монастир.

Місцева фортеця-монастир мала форму подовженого чотирикутника, який охоплював площу в 5 десятин. Високі кургани на чотирьох її кутах служили сторожовими пунктами. Тут були зведені дерев'яні і кам'яні будівлі, келії для ченців. Монастир на Пивисі став релігійно-політичним осередком українського народу у визвольній війні за свою державність. Круті схили гори, порізані глибокими рівчаками, заліснені деревами й непрохідними чагарниковими хащами, були схованкою для повстанців Павлюка, згодом — для козаків Хмельницького. Пізніше монастир був зруйнований.

Після зведення в кінці 1960-х рр. Кременчуцького водосховища Пивиха поступово руйнується. Щорік вода поглинає близько 7 метрів гори. Сьогодні вже розмито понад 600 метрів Пивихи. Люди знаходять залишки древнього монастиря, які вимиваються дніпровськими хвилями. Тепер гору всіляко прагнуть зберегти. Вздовж берега проводяться укріплювальні роботи, значні площі займають протиерозійні насадження робінії звичайної та сосни звичайної.

У 2008 році Пивиха представляла Полтавщину на всеукраїнському конкурсі «Сім природних чудес України». Естетична привабливість гори Пивиха є не меншою, ніж привабливість відомих місць кримського узбережжя. На жаль, з боку смт Градизьк у ландшафті домінують антропогенні фактори.