Будували його як оборонний комплекс, адже поряд знаходилися південні в’їзні ворота. При монастирі діяла школа для монахів, навчання в ній велося на дуже високому рівні, про що свідчать ті факти, що конспекти лекцій луцьких магістрів купувалися монастирями Кракова та Вільно. Також в цих стінах довгий час зберігалася копія чудотворної ікони «Спасіння римського народу», до якої тягнулися прочани з усієї Волині. У 1791 році почали зводити новий монастирський комплекс у стилі класицизм. Окрасою костелу стала башта зі шпилем та годинником. Але під час пожежі в середині XIX костел дуже постраждав і був розібраний. А будівля, яку ми зараз бачимо — це залишки монастирського комплексу. Тоді ж у вогні загинула і чудотворна ікона, але на щастя вона не втрачена назавжди — у польському місті Седльце збереглася її копія. За радянських часів у будівлі колишнього домініканського монастиря діяв військовий госпіталь, а нині тут знаходиться Волинська духовна семінарія. Якщо трохи пройтися вулицею Драгоманова, то можна побачити залишки стіни того найпершого мурованого монастиря.
Zevs Isver
Володя Теребус
Brain Plus