Костел Святого Антонія

Костел Святого Антонія

Побудований у 1702–1725 роках коштом тодішнього володаря села, краківського старости, князя Єжи Домініка Любомирського.

Архітектором був Войцех Лєнартович, майстер любомирського цеху каменярів і каменотесів, автор проектів костелів Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Угнів), святого Марка (Варяж) та Новоукраїнки. Консекрацію храму 1725 року провів єпископ Стефан Богуслав Рупньовський.

Вибудований в індивідуальному стилі Войцеха Ленартовича з грою різновеликих об`ємів, кожний з яких має свій, бароковий за характером фронтон.

Костел кам`яний, зального типу з хорами, був орган. Абсида прямокутна. Склепіння хрещаті. Інтер`єри зруйновані. Західний фасад у стриманих формах бароко з тонкими пілястрами і двома бічними вежами зі сходинками нагору. Вежі мають ніші для скульптур у 2 яруси. Тепер покинутий, стоїть пусткою та потребує реставрації, ніяк не використовується.

В листопаді 2014 року поблизу храму були перепоховані знайдені всередині на нижньому поверсі людські останки.

Побудований за проектом архітектора Войцеха Ленартовича. Будівля цегляна, тринавна, чотирьох стороння. Середня нава виділена у просторову структуру інтер`єру; він значно ширше бічних, відрізняється глибинним розкриття внутрішнього простору. Цьому сприяє трьох-пролітна аркада, яка об`єднує з ним середнє членування нартекса і розкритий в інтер`єрі апсідний обсяг. Бічні членування нартексі з гвинтовими сходами завершуються двоярусними, квадратними в планах вежами-дзвіницями. Ззовні стіни будинку розчленовані пілястрами; на бічних фасадах розташування відповідає внутрішнім опорним стовпам. Вікна з лучковими перемичками розташовані високо. Спорудження прикрашено трьома фронтонами поеднаних барочного характеру. Принципам розвиненого бароко в зовнішньому декорі відповідають розірваний сегментний фронтон головного порталу, сегментні сандрики і високий антаблемент з розкрепованним фризом і карнизом, периметрально оперізуючий будинок. Інтер`єр відрізнявся багатством пластичного декору.

Колегіум ордену піарів

Одночасно за кошти Любомирських спорудили і колегіум. Його будівлі розташовувалися поруч із костелом. Спочатку тут навчалося 18 учнів, однак, вже у 1784 році їх кількість зросла до 250. Ректорами колегіуму були відомі люди. Зокрема один із ректорів цього навчального закладу, Домінік Шибінський видав посібник з каліграфії, в якому упорядкував писемну мову поляків. Інші здійснювали переклади відомих класичних творів.

Розташування: в центрі, поруч з школою

Площа: 220м2

Власність: державна

Стан: частково зруйнований