Музей-садиба Стеценко, с. Веприк

Музей-садиба Стеценко, с. Веприк

У 1920 році сільська громада, що хотіла мати українського священика, запрошує Кирила очолити їх парафію. Стеценко провів у Веприку два роки, за цей час активно розвивалося культурне життя села. Композитор створив сільський та дитячій хори, допомагав місцевому драмгуртку, а ще читав лекції у столичному вузі. Хор під його керівництвом давав концерти не лише у районі, а й по всій Київщині. Але, на жаль, у 1922 році Стеценка не стало, помер від тифу, епідемія якого саме тоді розгорілася в Україні. Поховали композитора, як він і просив, біля стін церкви Святої Параскеви.

І лише 1969 році з ініціативи місцевого жителя та палкого поціновувача творчості відомого композитора Володимира Косовського у будинку сільського клубу відкрився невеличкий музей-кімната. А у 1982 році у хаті, де Стеценко прожив два останні роки свого життя, відкрили меморіальний музей-садибу. В будинку можна побачити речі Кирила Григоровича — ліжко, стіл, що виготовлений композитором власноруч, рушники, вишиті його дружиною, а також прекрасну колекцію старовинних ікон і книг.

Тож завітайте до музею-садиби Стеценка, де вам повідають ще багато цікавих фактів з життя гідного наступника Миколи Лисенка та дадуть послухати його записи. І звісно ж знайдіть хвилинку, щоб вшанувати пам’ять цієї видатної людини хвилиною мовчання на його могилі, що знаходиться на території сільської церкви.