Капуцинський монастир у Дунаївцях

Капуцинський монастир у Дунаївцях

Монастирський комплекс був заснований у другій половині XVIII століття з ініціативи кам'янецького єпископа Адама Станіслава Красінського, який запросив до міста ченців ордену капуцинів.

Будівництво монастиря та костелу тривало з 1765 року майже чверть століття. Храм був освячений на честь Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та святого Станіслава. Після ліквідації монастиря російською владою у 1832 році комплекс передали православній громаді, а колишні монастирські приміщення протягом XIX століття використовували як духовне училище, церковнопарафіяльну школу та інші освітні заклади.

У радянський період святиня зазнала значних змін: храм використовували як кінотеатр, спортивний зал і склад, а монастирські корпуси — для потреб навчальних установ. Лише після відновлення незалежності України культову споруду повернули релігійній громаді, відновивши її духовне призначення.

Архітектурний ансамбль складається з колишнього костелу, двоповерхового келійного корпусу, історичної плебанії та внутрішнього подвір'я з каплицею і святим джерелом. Попри численні перебудови, комплекс зберіг характерні риси пізнього бароко та залишається однією з найцінніших історичних пам'яток Дунаївців.

Сьогодні Капуцинський монастир є важливою пам'яткою історії та архітектури Хмельниччини, яка відображає багатовікову духовну спадщину Поділля та приваблює поціновувачів історії, культури й сакрального мистецтва.