Зважаючи на глобальні процеси урбанізації українське село потроху перекочовує до розряду екзотики. Але яка ж вона крута, багата, автентична, красива і відчайдушна ця наша екзотика. Щоб всім про неї розказати та допомогти громадам реалізувати ідеї для розвитку їхніх сіл, онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів ініціювали конкурс «Неймовірні села України». З 2016 року, коли був створений проєкт, у ньому взяло участь понад 1 тис. сіл та селищ міського типу. Ми прочитали деякі історії і вони дійсно неймовірні! Знайомтеся із фаворитами.
Переможцем першого конкурсу у 2016 році стало смт. Клевань в Рівненській області. Про місцевий «Тунель кохання» знають навіть за межами України. Японці навіть цілий фільм йому присвятили. Але виявляється, не тунелем єдиним славиться Клевань. Поселенню уже понад 900 років, хоча знахідки археологів показують, що люди жили тут ще в добу бронзи. Кожне з останніх 6 століть залишило у Клевані якусь пам’ятку.
З 1495 року тут збереглися залишки замку Федора Чарторийського, який сполучений з Луцьким підземними тунелями. Клеванський замок проєктував той же архітектор, що і львівський міський арсенал. Як і годиться, з фортецею пов’язана легенда про нещасне кохання, яку знають усі місцеві і з задоволенням вам розкажуть.
У 1590 Юрієм Чарторийським був заснований Благовіщенський костел. У 1610 році дерев’яну споруду перебудували на муровану. Дзвіниця з того часу стоїть тут і нині.
З другої половини XVIII ст до нас дійшла Церква Різдва Христового, а серед пізніших святинь у Клевані можна відвідати Успенську церкву та Церкву Миколи Чудотворця.
Ще одним цікавим місцем є озеро Безодня, яке, як стверджують, не має дна і виникло на місці церкви Благовіщення Святої Діви Марії. Його вода вважається цілющою. Неподалік знаходиться кар’єр крейдяних гір, де колись був океан, а зараз знаходять тисячолітніх скам’янілих риб і живуть ластівки.
Це село на Житомирщині називають найсолодшим, адже саме тут була резиденція цукрових магнатів Терещенків. З їхніх часів зберігся палац, багатство якого не знало рівних. На сцені його амфітеатру вступав Ф.Шаляпін, а в авіамайстернях при ньому, де ремонтували і виготовляли аероплани, гостював І.Сікорський. Садибу оточує столітній парк з озером у формі серця.
Нещодавно на Discover Ukraine саме вийшла стаття про те, чим ми завдячуємо династії Терещенків та іншим українським меценатам.
У 1848 році граф Грохольський заснував у Червоному один з перших цукрових заводів України, який згодом викупили Терещенки. Підприємство і досі функціонує. Більше того, сюди можна прийти з екскурсією і побачити процеси виробництва та техніку, яку використовували у XVIII - XIXст. А в адміністративному корпусі навіть облаштували музей. В одній кімнаті представлені експонати пов’язані з родиною Терещенків, а інша – присвячена самому заводу.
Ще Червоне має дещо спільне з Барселоною та Парижем. Це скульптура «Три грації», створена французьким майстром на замовлення Терещенка. Раніше вона прикрашала фонтан перед палацом, а зараз її перемістили до колишнього будинку культури.
Селище міського типу Гоща на Рівненщині стало переможцем конкурсу в 2018 році. Перша згадка про нього датується серединою ХІІ ст. За часів Речі Посполитої Гоща була відомим освітнім та науковим центром і продовжує збереігати цю традицію паралельно розвиваючи агропромисловість і туризм.
Найвідомішою пам’яткою села є палац Валевських середини ХІХст виконаний в стилі альпійського шале. Також у спадок Валевські залишили ще дерев’яний водяний млин, а навколо садиби у XVIII ст розбили парк, що входить в десятку найцікавіших в країні завдяки старим та рідкісним рослинам, серед яких дерево гінкго.
Поруч збереглася Свято-Михайлівська церква Свято-Покровського Гощанського монастиря датованого XVII ст.
Для ласунів маємо окремі рекомендації по Гощі. Спробуйте цукерки місцевого виробництва «ПриГОЩАйся» з екзотичними начинками, а також найрізноманітнішу продукцію з меду від гощанських пасічників. До речі, на пасіці Mood and Honey можна навіть пройти сеанс апітерапії та придбати свічки або мило з меду.
На кошти, що селище отримало за перемогу в конкурсі, на річці Горинь облаштували «Набережну побачень» з драконовими деревами, альтанками, лавками, гойдалками та екраном для вечірніх кінопоказів під відкритим небом.
Залізняк Сумської області став фіналістом конкурсу «Неймовірні села України» у 2019 році. Великою мірою цьому посприяв його туристичний потенціал. Залізняк є центром зеленого туризму. Тут проходить маршрут названий на честь поета та архітектора Олександра Паліцина, який вперше в Україні переклав «Слово о полку Ігоревім». Серед цікавинок на шляху: садиба спроектована Паліцином та 300-літні липа та дуб посаджені архітектором, що вважаються одними з найстаріших дерев України; неймовірні пейзажі луків та ароматні плантації суниці.
Влітку на пляжі на місцевому озері складно знайти місце, а в сезон ягід та грибів ліси Залізняка зустрічають сотні паломників-збиральників з кошиками.
Віднедавна село прославилося ще однією фішкою – тут відродили вирощування цикорію. Вперше рослину завіз сюди поміщик Золотницький на прикінці ХІХ ст. Він облаштував тут плантації та сушарні, що стали 8-м цикорним підприємством в імперії. Зараз у Залізняку відкрили бібліотеку-кав’ярню, де розповідають про корисні властивості напою з цикорію, демонструють приладдя для його приготування і, звичайно, пригощають. Крім того, тут можна побачити колекцію раритетних кавомолок та скриньок для зберігання кави. Проєкт планують розширити створенням зон відпочинку, книжкових будиночків біля бібліотеки та новим маршрутом присвяченим цикорію.
У 2020 році маленьке село на 280 осіб – Маломиколаївка – своєю перемогою доказало, що розмір – не головне. Воно прославилось першим міні-фестивалем «Гарбуз-Fest», що покликаний привернути увагу до проблем малих сіл та підтримати їхній розвиток. Сьогодні Маломиколаївка претендує на звання гарбузової столиці завдяки створенню корисних фруктових солодощів: пастили та цукатів переважно із гарбуза. Хоча насправді в асортименті є і смаколики з екзотичних фруктів, груш, слив і навіть буряка.
Їсти їх особливо круто на пляжі річки Самари, за якою знаходиться ландшафтний заказник державного значення «Петропавлівські лимани». Це місце просто маст для орнітологів та шанувальників бьордвотчингу.
На виїзді з села знаходиться пам’ятка археології державного значення з цікавою назвою «Смердючий майдан». Насправді сюди варто прийти, щоб зарядитися особливою енергетикою. Адже це місце сили, де наші предки поклонялися своїм Богам, стихіям природи та творцю світу, наповнювалися життєдайною силою.
Рейнауд Наутен – радник з питань сільського господарства Посольства Нідерландів в Україні – каже: «Село – це ядро нації, могутнє своїми людьми та громадами.» Наші неймовірні села – яскравий тому приклад. Про них варто говорити, їх треба відчути, ними належить пишатися.