Ви мусите дозволити Javascript у вашому браузері для оптимальної роботи сайта і відображення розділів повністю.

Головні міста Козацької доби – історія гетьманських столиць

29.10.2024
25236

Із часів занепаду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства Козаччина стала першою масштабною спробою українців відновити свій суверенітет. 1648 року в результаті козацького повстання на чолі з Богданом Хмельницьким на теренах сучасної України виникла самостійна держава – Гетьманщина. Вона проіснувала 116 років і за цей час змінила 3 столиці, причому 2 з них отримували цей статус кілька разів. Чигирин, Батурин та Глухів – усі ці міста збереглися і по сьогодні, тож сьогодні наша стаття буде саме про них. 

Чигирин, Черкаська область

Столиця: 1648 - 1676 рр

Гетьмани: Богдан та Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Павло Тетеря, Петро Дорошенко. 

 

Сучасний Чигирин був заснований на місці давнього городища переселенцями з Галичини та Волині, що втікали від панського гніту. 

У 1648 році Чигирин став першою столицею нової держави – Гетьманщини, сюди на перемовини з Богданом Хмельницьким приїздили дипломати з усього світу, тут  знаходився державний монетний двір, державна та військова адміністрація. Гетьманська резиденція являла собою двір з мурованим “палацом” та 16 іншими господарськими та житловими спорудами, поряд з палацом знаходилась церква Успіння Богородиці. На жаль, нічого з цього не дійшло до нашого часу навіть у малюнках, адже у 1678 році турки повністю знищили місто. Крім гетьманського двору, у Чигирині був також замок на Кам’яній горі, який виконував оборонну функцію. Сьогодні від нього лишилися лише руїни бастіонів, їх до речі, знайшов відкривач Трипільської культури – Вікентій Хвойка.

Після того, як Петро Дорошенко зрікся влади на користь гетьмана Самойловича Чигирин втратив статус гетьманської столиці.

Що дивитися у Чигирині

У 1989 році у місті було створено державний історико-культурний заповідник «Чигирин», до якого входять:

  • перший в Україні музей присвячений Б. Хмельницкому, відкритий у 1995 році на честь 400-ліття з народження гетьмана;
  • Покровська каплиця-усипальниця (1995 р.) на території давнього козацького кладовища, де перепоховані останки загиблих в часи Гетьманщини;
  • Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького», де відтворено будівлі, що входили до гетьманської резиденції. Також на території комплексу можна дослідити колекцію козацької зброї та одягу, значків та медалей XVII ст.;
  • Замкова гора з бастіоном Дорошенка.

Суботів, Черкаська область 

 

Бонусом розповімо про ще одне місце, яке, хоч і не було гетьманською столицею офіційно, але слугувало улюбленою приватною резиденцією Б. Хмельницького. Це, звісно, Суботів, колишній хутір в 15 км від Чигирина, який гетьман успадкував від свого батька. Тут він мав своє господарство, тут було підписано близько 300 договорів, і саме конфлікт за це місце став приводом до повстання, що згодом переросло у національно-визвольну війну. У середині XVII ст Суботів уже став містом, де за Богдана Хмельницького було зведено кілька важливих споруд, частину з яких ми можемо побачити і зараз.

Що подивитися у Суботові

  • рештки гетьманського замку, що був зруйнований поляками у 1660-х рр;
  • Іллінська церква (1651 — 1656рр) замковий храм та усипальниця Б.Хмельницького, яка була облаштована бійницями, тож виконувала ще й оборонну функцію. Саме Іллінська церква зображена на сучасній 5-гривневій купюрі;    
  • Замчище Хмельницьких, де в одній із споруд також знаходиться музей місцевого гончарства.  

Маршрут для дослідження козацької спадщини часів Богдана Хмельницького ми уже підготували.

Батурин, Чернігівська область

Столиця: 1669 - 1708 рр; 1751 - 1764 рр.

Гетьмани: Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик,Кирило Розумовський

 

Батурин був заснований на початку XVII ст на місці давнього поселення став одним із прикордонних міст-фортець між Московією та Польщею. 

1669 року гетьманом Лівобережної України було обрано Дем’яна Многогрішного, а Батурин став столицею Лівобережжя. Планувалося, що це буде тимчасово, і згодом столицею стане Переяслав-Хмельницький, але історія розпорядилася інакше. Уже у 1676 році Батурин став головним містом усієї Гетьманської держави під керівництвом Івана Самойловича.

З приходом до влади Дем’ян Многогрішний почав модернізацію давнього Батуринського (або Литовського) замку, але найбільшого розвитку Батурин зазнав за часів гетьманування Івана Мазепи. У цей час тут зводиться мурований замок Мазепи на Гончарівці з палацом та скарбницею, житлові та адміністративні будівлі, 5 великих храмів. 

1708 року Батуринська різанина обірвала розвиток і життя в місті на півстоліття. Тоді за те, що Мазепа зрадив Московію, уклавши союз зі Швецією, московити вирізали усе населення Батурина, а саме місто спалили. Багато істориків вважають цю трагедію першим з цілої серії актів геноциду, вчинених Москвою проти українського народу.

У 1750-х рр Батурин постає з попелища як остання гетьманська столиця. Відновлювати місто взявся гетьман Кирило Розумовський. Він побудував тут новий палацово-парковий комплекс, муровану Воскресенську церкву, низку великих промислових підприємств: цегельню, лісорізку, млини, завод із виготовлення кахлів, суконну мануфактуру, шовковичний сад.  

У 2001 році Батурин внесено до Списку історичних населених місць України.

Що дивитися в Батурині

У 1993 році у Батурині було створено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», що включає:

  • Палац гетьмана Кирила Розумовського з парком (1799 - 1803 рр) – єдиний збережений в Україні гетьманський палац;
  • Будинок Генерального суду (будинок В. Кочубея) з парком (кінець XVII ст), де нині знаходиться Батуринський історико-краєзнавчий музей; 
  • Воскресенська церква-усипальниця К. Г. Розумовського (1803 р.);
  • Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 р. (2004 р.) на території Цитаделі Батуринської фортеці;
  • Цитадель Батуринської фортеці (2008 р), де відтворено 11 об’єктів козацької доби. На території цитаделі проводяться екскурсії, квести, історичні фестивалі та діють історичні гуртки.  

Глухів, Сумська область

Столиця: 1708 - 1722 рр; 1727 - 1734 рр.

Гетьмани: Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол

 

На початку Хмельниччини Глухів став сотенним містом Ніжинського козацького полку із потужним замком та укріпленим двором Пісочинського. Навіть ще не будучи столицею місто було важливим центром політичного життя: тут вибухали антимосковські повстання, проходили козацькі ради, на одній з яких обрали гетьманом Д.Многогрішного. У 70-х роках XVII століття Глухів був найбагатшим сотенним містом Ніжинського полку та найбільшим лівобережним центром ливарництва з міді. Починаючи з 1708 року тут регулярно відбувалися з’їзди старшини, що скликалися на Великдень або на Різдво.

Гетьманська резиденція знаходилася на території міської фортеці. Після обрання гетьманом Данила Апостола у 1727 вона була трохи перебудована, з’явилися будівлі Генеральної скарбової канцелярії, Рахункової комісії, садиби представників вищої адміністрації. 

Що дивитися у Глухові

Із усіх трьох гетьманських столиць Глухів зберіг найбільше пам’яток Доби Козаччини, серед них:

  • Радний майдан, де обирали трьох останніх гетьманів України; 
  • Миколаївська церква (1693 р) –  основна громадська споруда тогочасної столиці і найдавніша пам’ятка Глухова;
  • залишки міської фортеці з мурованою Київською брамою; 
  • Трьох-Анастасіївська церква на місці гетьманської резиденції. 

Пам’ятки пізніших часів

  • Спасо-Преображенська церква (1765 р);
  • «Глухівський учительський інститут» (1874-1879);
  • «Глухівська чоловіча гімназія» (1880-ті);
  • «Пансіон Глухівської чоловічої гімназії» (1880-1892);
  • «Дворянське зібрання» (1811); 
  • «Будинок П.Лютого» (кін. ХІХ ст.); 
  • «Банк М.Терещенка» (кін ХІХ ст.);
  • «Садибний будинок Кочубеїв» (1904).

Гетьманщина відіграла величезну роль у формуванні української свідомості та державної атрибутики. Саме з часів Козацької доби ми успадкували республіканські традиції народовладдя, конституційні засади та військові традиції, які лягли в основу пізнішого українського визвольного руху, а зараз втілюються нашими мужніми захисниками і захисницями зі Збройних Сил України. 

Відгуки 0

Немає відгуків

Підпишіться на розсилку новин та пропозицій від discover.ua і наших партнерів

Натискаючи кнопку, ви погоджуєтесь із Правилами та умовами.