Ви мусите дозволити Javascript у вашому браузері для оптимальної роботи сайта і відображення розділів повністю.
Увійти Моя подорож
UaRuEn

Римсько-католицький костел «Преображення Господнього»

Сарненський римсько-католицький костел «Преображення Господнього» 1936–1939 рр. Місцева парафія була заснована в 1921 році. Богослужіння відправлялись у дерев`яному костелі Пресвятішого Серця Ісуса, в маєтку генерала Дерожинського, побудованому в 1827 році.
Подобається
Поїхали!
Додати до подорожі

Римсько-католицький костел «Преображення Господнього»

Сарненський римсько-католицький костел «Преображення Господнього» 1936–1939 рр. Місцева парафія була заснована в 1921 році. Богослужіння відправлялись у дерев`яному костелі Пресвятішого Серця Ісуса, в маєтку генерала Дерожинського, побудованому в 1827 році.

Цей костел, скоріш за все був збудований на зразок Дубровицького костелу Іоана Хрестителя. Дерев`яна релігійна споруда знаходилась в районі де, на даний момент, розташоване залізничне ДЕПО.

З 1935 р. за рішенням парафіяльної ради, було розпочато будівництво гарнізонного кам’яного костелу в м. Сарни. Від початку він був будований для родин військових. Досить вагомий внесок в будівництво поряд з місцевими католиками зробили студенти Ягелонського університету м. Краків. Будівництво тривало до вересня 1939 р. На той час пастирську роботу очолював настоятель о. Ян Свідерській та вікарій Альфонс Орендарський.

За спогадами прихожан, костел будувався з каміння, яке видобували у Клесові, і мав у фундаменті кілька підземних ходів. Недобудованою залишилась дзвіниця. Але в костелі був орган, дубові лави та колони, до середини обрамлені мармуром з місцевих родовищ. Будівля стала органічним елементом забудови нової, західної, частини міста, урбаністичний розвиток якої розпочався у 1920-х роках. Переписка Комітету будівництва костьолу в Сарнах з Міністерством релігійних визнань і громадської освіти Другої Польської Республіки засвідчувала значну фінансову підтримку будівництва храму працівниками місцевої залізниці, військовими корпусу охорони пограниччя (КОР) та парафіянами.

До 1945 р. останнім настоятелем був о. Ян Левінський. З початком війни будівництво було припинено, а о. Левінський виїхав у 1945 р. разом з останніми поляками цих країв до Польщі в м. Лодзь. Виїжджаючи він узяв з собою образ Матері Божої Остробрамської. Храм було збудовано, за винятком внутрішніх оздоблювальних робіт. Недобудованою залишилась дзвіниця. З 1959 р. влада закрила костел та перетворила його спочатку на зерносховище, а потім – на склад харчових продуктів. Хоча у 1953 р. на основі рішення Рівненської обласної ради від 14 лютого костел був призначений на будинок культури, свої функції він так ні разу не виконав. Будинок, в якому проживав священик, у 1939 р. був відданий під військовий госпіталь. Надалі у ньому розміщувався військкомат, потім — курси цивільної оборони й автолюбителів. Після Другої світової війни богослужіння відбувались таємно в парафіянки, що жила поряд з храмом. Місцеві жителі згадують, що в костелі був свій дзвін. З початком війни його не вивезли, а разом з обрядовими атрибутами (келих і патена для причастя) заховали для збереження.

Наново община була зареєстрована 29.10.1991 р. виконкомом Рівненської обласної ради народних депутатів. На прохання парафії в Польщі було відкрито рахунок на який католики інших країн, гості та всі бажаючі могли відправити кошти для реставрації святині.

5 серпня 1995 року відремонтований храм освятили архієпископи: В. Зьолек з Польщі та М. Яворський.

Від осені 1992 року парафію обслуговують священики ордену паллотинів (товариство Католицького Апостольства).

Римсько-католицький костел «Преображення Господнього» розміщений в адміністративному центрі міста. Поруч була польська гімназія, лікарні. В цьому районі міста проходить автотраса на Дубровицю і Білорусію.

Проект костьолу в Сарнах виконав у 1933 році архітектор Владислав Стахонь з Луцька. Композиційна схема об’єму залишалась доволі традиційною і часто повторюваною у святинях цього періоду: монументальна брила тринавового костелу поєднана з легкою стрункою дзвіницею (не була збудована). Масивну центральну частину – оболонку головної нави – з обох боків підтримують нижчі об’єми, облицьовані, як і весь будинок, чорним “волинським каменем” – базальтом. В цьому чисто модерністичному об’єкті, позбавленому будь-якого іншого декору, архітектор дозволив собі деякі “готичні” ремінісценції: кругле вікно над вхідним тридільним порталом та ступінчасте завершення фронтону свідчили про триваючі пошуки компромісу між сучасними і традиційними формами.

Будівля храму зведена в стилі ренесанс. Стіни храму подвійні. Зовнішня облицьовувальна стіна викладена з базальту клесівських копалень, а внутрішня, основна стіна – з цегли. Внутрішнє розташування костелу тридільне, розділене колонами. Дах, в довоєнний час, був вкритий перев’язаним очеретяним настилом, після реставрації дерев’яні крокви вкриті зовні бляхою, а з середини підбиті деревом. Бокові 8 вікон прямокутної повздовжньої форми. Вдало поєднані в загальній композиції округлі вітражні вікна: найбільше над центральним входом, вісім завершують бокові стіни та три в вівтарній частині храму. Так як храм розміщений на високому фундаменті, то маємо свідчення очевидців, що з підвального приміщення можна було дістатись підземними ходами на залізничний вокзал і старий польський цвинтар. На даний момент вхід не визначений. В нижній частині храму, під центральним вівтарем, є кімнати, що були призначені для перебування померлого перед похованням. Зараз там розміщена нижня каплиця і два класи недільної школи. Від старшого покоління парафіян відомо, що шість колон храму перед війною були обрамлені до середини мармуровими плитами, лавки для вірних зроблені з дубу а на хорі був розміщений орган. З часу війни орган, мармурові плити і лавки не збереглись. В 1994 році, перед висвяченням відреставрованого костелу, в Польщі був знайдений образ Матері Божої Остробрамської, що належав костелу, а з від’їздом останнього священика в 1945 р. вважався загубленим. Жителі м. Лодзь за власний кошт його відреставрували, одягнули в срібло і позолоту та повернули до Сарн. 6 серпня 1995 р., під час висвячення відреставрованої святині, образ був розміщений в центральній вівтарній частині храму. Поруч розташовано семиметровий дубовий хрест авторства місцевого різьбяра Василя Мисанця. Цікавим фактом є те, що костел мав власний дзвін, який в війну був втрачений і не знайдений до сьогодні. Зараз триває зведення кам’яної дзвіниці над правим боковим входом до храму. 10 серпня 2014 р., під час престольного святкового богослужіння, ординарій Луцький о. Віталій Скомаровський освятив дзвін, подарований костелу Преображення Господнього в Сарнах сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської.

Костел, один з небагатьох в Україні, мав власний орган. Особливістю костелу є ікона Матері Божої Остробрамської, виконана місцевим скульптором, художником, учителем Сарненської польської гімназії Антонієм Черневським. Важливим є те, що в повоєнні роки, для проведення богослужіння до парафіян доїздив з Рівного о. Серафим Кашуба OFM.

Розташування: біля траси Рівне-Сарни-Городище, поблизу районного будинку культури та НВК «Школа-колегіум ім. Т.Г. Шевченка»

Джерела:

Галушко С. Воскресіння храму / С. Галушко // Сарненські новини. – 1995. – № 61. – С. 3.

Галушко С. З любов’ю до ближнього / С. Галушко // Сарненські новини. – 1992. – № 41. – С. 3.

Dabkowski H. Odradza sie Kosciol na Polesiu Wolynskim.// Slowo. – 1995. – № 160.

Історія рідного краю: Сарненщина / упоряд. А. В. Копищик. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – С. 208.

Михайлишин О. Л. Римо-католицькі костьоли міжвоєнного періоду в сучасному архітектурному пейзажі Волині / О. Л. Михайлишин // Вісник Нац. ун-ту «Львівська Політехніка». Архітектура. – 2010. – № 674. –С. 378-385.

Детальніше
Сховати
Оцінки Відгуки 0

Рівненська область, вул. Костельна, 7, Сарни

51.3363884 | 26.5967117

Сайт

Відгуки 0

Немає відгуків

Що подивитись

Музеї

Сарненський історико-етнографічний музей

вул. Просвіти, 20, Сарни

Природні об'єкти

Клесівський дендропарк

вул. Чайковського, 56, Клесів, Сарненський район

Пам'ятки будівництва і архітектури

Вузькоколійка Антонівка-Зарічне

Зарічненський та Володимирецький район

Підпишіться на розсилку новин та пропозицій від discover.ua і наших партнерів

Натискаючи кнопку, ви погоджуєтесь із Правилами та умовами.