Куяльницький, або Сотниківський цвинтар – найбільший зі збережених козацьких цвинтарів в Україні. Тут поховані козаки “нерубаї” Сотниківської Січі – ті, хто відмовився переселитися на Кубань за наказом імператриці Катерини II і були змушені навіки скласти зброю.
Куяльницький, або Сотниківський цвинтар – найбільший зі збережених козацьких цвинтарів в Україні. Тут поховані козаки “нерубаї” Сотниківської Січі – ті, хто відмовився переселитися на Кубань за наказом імператриці Катерини II і були змушені навіки скласти зброю.
Перші поховання Сотниківського цвинтаря датуються 1791 роком. Лише через 3 роки Одеса отримає свою теперішню назву та статус міста. А поселення козаків з’явилося тут близько 1770-го року.
Згідно з інформацією з метричних книг, які велися у місцевій церкві, на Сотниківському цвинтарі поховано близько півтисячі людей. Більшість з них – українці, причому багато прізвищ є козацькими. Козаки, що поховані тут, могли бути або нащадками, або однофамільцями гетьманів та полкових старшин.
Однак до наших днів збереглося тільки близько 200 поховань зі старовинними надгробками. Зазвичай козацькі надгробки є витворами мистецтва: їх прикрашали орнаментами та прадавніми символами. Сотниківське кладовище не виняток: тут можна побачити хрести різної форми, в тому числі і мальтійський хрест. На деяких надгробках досить чітко збереглися написи.
На жаль, поки що пам’ятка не має офіційного визнання та охорони від держави. Але небайдужі одесити доглядають за кладовищем та проводять неофіційні екскурсії.
Одеська область, Хаджибейська дорога, 143, Одеса
46°31′11″ | 30°41′22″