Іванківецькі штольні

Іванківецькі штольні

Спочатку видобуток каменю здійснювали відкритим способом, що призвело до утворення двоступінчастого амфітеатру, який зберігся до сьогодні. Камінь використовували на цукроварні в Сатанові для відбілювання цукру.

У середині 1950-х років перейшли на підземний спосіб видобутку каменю, хоча раніше могли існувати невеликі штольні для кустарного видобутку. За переказами, у цих катакомбах переховувалася боївка УПА. Видобуток тривав до початку 1970-х років, після чого штольні закрили через аварійний стан. Попри це, місцеві жителі й досі іноді відвідують їх, щоб добути камінь. Загальна протяжність підземних ходів перевищує 20 км.

Вхід до головної штольні розташований у нижній частині старого кар’єру. Центральний тунель, довжина якого становить приблизно 250–300 метрів, має багато бічних відгалужень. Один із тунелів, що веде на північ, цікавий тим, що в ньому збереглися дерев'яні підпори, якими зміцнювали виробки. Тут також є прохід на другий рівень катакомб.