Хоча ГЕС зведена у часи першої «п’ятирічки», але й до цього часу вона чудово збереглася і виконує свої функції. ДніпроГЕС – п’ята з побудованих на Дніпрі і найстаріша гідроелектростанція. Знаходиться вона у місті Запоріжжі, нижче порогів ріки. Флагманом енергетики, однак, дану станцію назвати не можна, бо її потужність не надто висока – 1538 МВт. Але цінність її – насамперед в історичному аспекті.
Перший план створення ДніпрГЕС виник аж у 1905 році, його автором став інженер Генріх Графітіо. Але Микола ІІ не вбачав у гідроенергетиці перспективного розвитку, тому не надав великого значення проекту. Причиною відмови також послужило прагнення зберегти церковні землі, які були б затоплені у разі будівництва ГЕС. Про це занепокоїлось вище духовенство. Але з часом до церкви почали прислухатися все менше, тому до 1920 року ситуація почала змінюватись. Державна комісія з електрифікації Росії вирішує все-таки розпочати процес будівництва ДніпроГЕС. Затопленими виявилися не лише церковні землі, цвинтарі, а й навіть села з полями. У 1927 році будівництво стартувало. Вирішили не залучати іноземних спеціалістів, а обійтися власними силами. Спочатку була створена інфраструктура для самих будівельників: селища з 658 будинками і гуртожитками, лікарня, школи. На жаль, умови праці були жахливими: робітники не мали права виїхати або звільнитися, техніки не вистачало, доводилося місити бетон ногами…
1 жовтня 1932 року ДніпроГЕС урочисто відкрили. Але у 1941 році дамбу довелося підірвати під час відступу радянської армії. Відновлювали її у післявоєнні роки в основному жінки, які працювали тоді по 17 годин кожного дня. Завдяки тендітним жінкам електрику відновили у 1947 році. У 1969 році почалося будівництво Дніпрогесу-2 і нового однокамерного шлюзу. Новий шлюз унікальна інженерна споруда, він стал вітчизняним аналогом відомих панамських шлюзів. У 1997-му, вже за часів незалежної України, були реконструйовані турбіни ГЕС.
Запорізька область, бул. Вінтера, 1, Запоріжжя
47.866760 | 35.090272
Цілодобово та протягом року