Державний історико-культурний заповідник «Посулля»

Державний історико-культурний заповідник «Посулля»

У його структурі діють: Роменський краєзнавчий музей, Недригайлівський краєзнавчий музей (філії), Ющенка О. Музей-садиба, Музей Петра Калнишевського (відділ заповідника) з архітектурно-етнографічним комплексом «Старе село» (сектор музею); науково-дослідний відділ обліку та збереження фондів заповідника; відділ охорони культурної спадщини та польових досліджень пам’яток археології заповідника; сектор науково-освітньої роботи; наукова бібліотека. Основне завдання заповідника охорона та збереження об’єктів культурної спадщини, пов’язаних із ними заповідних територій, рухомих пам’яток, творів монументального, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, а також проведення науково-дослідної, науково-методичної, інформаційної та культурно-освітньої роботи з метою популяризації культурної спадщини, духовного збагачення громадян.

Музей Петра Калнишевського відкритий 14 жовтня 2006 Президентом України В. Ющенком під час проведення Всеукраїнського козацького свята «Калнишева рада» у с. Пустовійтівка Роменського р-ну (тут народився кошовий отаман Запорозької Січі). Музей репрезентує матеріали про життєвий шлях державотворця, полководця, дипломата, благодійника, яскравого представника українського лицарства Петра Калнишевського. Раритетом шедевр українського золотарства 18 ст. напрестольне Євангеліє Петра Калнишевського, яке він подарував Троїцькій церкві Пустовійтівки. На території історико-культурного комплексу церква Святої Трійці, споруджена 1775 його коштом і відтворена 2006, та монумент кошовому. В археологічних колекціях неолітичні крем’яні знаряддя праці, скіфські та слов’янські старожитності, кераміка черняхівської культури, зброя часів Київської Русі. У структурі музею функціонує архітектурно-етнографічний комплекс «Старе село». Зразки народної архітектури знайомлять із життям та побутом українського села 19-20 ст. Тут знаходиться автентичний вітряк 19 ст. т. зв. стовпового типу, віз, колодязь-журавель із довбанкою для напування коней.

Заповідник опікується об’єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду місцевого і національного значення. Серед них археологічні некрополі та поселення скіфської епохи, літописні міста доби Київської Русі (В’яхань, Попаш, Ромен див. Ромни), сіверянське городище Монастирище, що дало назву роменській культурі, пам’ятник мамонту на місці палеолітичної стоянки в с. Кулішівка, геологічна пам’ятка г. Золотуха, з якою пов’язане відкриття першої нафти у Лівобережній Україні. Особливий інтерес становить група Посульських курганів, першість серед яких належить скіфському некрополю поблизу с. Пустовійтівка. Територію заповідника поділено на: заповідну (територія окремих пам’яток, комплексів) для зберігання і охорони найбільш цінних історико-культурних комплексів і окремих пам’яток; експозиційну для розміщення музейних експозицій, виставок, музеєфікованих об’єктів; наукову для проведення науково-дослідної роботи; рекреаційну для компактного відпочинку та обслуговування відвідувачів і туристів; господарську для розміщення допоміжних господарських об’єктів. Музейне зібрання (музейний фонд) має основний і науково-допоміжний фонди. Предмети основного фонду належать до державної частини Музейного фонду України та Національного архівного фонду України, державною власністю, не можуть бути предметом застави, не підлягають приватизації і відчуженню. Найбільш цінні та унікальні музейні предмети занесено до Державного реєстру національного культурного надбання. Музейний фонд заповідника складає близько 40 тисяч експонатів, що знайомлять з історичним минулим та сьогоденням, природою, етнографією, мистецьким надбанням Посульського краю. Традиційно у музеях заповідника проводять виставки на пошану відомих земляків; вечори пам’яті, вечори-портрети, тематичні вечори, інтерактивні екскурсії, музейні уроки, відеопрезентації, конференції тощо, зокрема відбулися науково-практичні конференції: «Т. Г. Шевченко і Роменщина» (з нагоди 90-річчя спорудження пам’ятника Кобзарю, 2008), «Калнишевий край на теренах української історії» (2010), «Постать П. І. Калнишевського на історичних паралелях доби козацтва» (2016), міжнародний пленер Калнишева рада-2013», круглий стіл: «Селищу Недригайлів 60» (2018). Науковці заповідника уклали збірник «…І оживу, і думу вольную на волю із домовини воззову!» (С., 2014), присвячений шевченківській спадщині Роменщини. Перший директор В. Панченко (2007-21), від 2023 Т. Кривогуз.

По матеріалах Енциклопедії Сучасної України ENCYCLOPEDIA OF MODERN UKRAINE
Юсова О.М., завідувач сектору науково-освітньої роботи заповідника