Для нас досі загадка, як Харкову вдалося бути одночасно столицею тоталітарної держави й центром хуліганського авангарду. Тут совєти будували комунізм, «кабінетний вчений» досліджував мая, дизайнери створювали оскароносні костюми, кавова спільнота народжувала specialty, митці-новатори безупинно експерементували, у результаті чого у нас є цілі школи Харківської архітектури, фотографії тощо. Цю суперздібність — поєднувати на перший погляд непоєднувані речі — він зберігає й донині.
Сьогодні Харків — друге за кількістю населення й рівнем життя місто в Україні. Тут розташована одна з найбільших у Європі площ та один із наймасштабніших ринків світу; «перший український хмарочос», найбільший у державі лісопарк, найстаріший зоопарк та найкращий парк розваг. Сучасний Ха — це про потужну промисловість, престижну освіту, андеграундні тусовки, круті заклади, артпростори, фестивалі, стартапи, про ініціативних і креативних людей.
Під час широкомасштабного російського вторгнення Харків став одним із перших міст, яке прокинулося від вибухів зранку 24 лютого 2022 року й щодня продовжує зазнавати бомбардувань від окупантів.
6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський надав Харкову звання міста-героя України.
Харків — серед міст, яке найбільше постраждало від широкомасштабного вторгнення росії. Щодня воно піддається бомбардуванням касетними бомбами, крилатими ракетами, артилерійському обстрілу з «Градів» та «Смерчів» На кінець березня серед 135 пам’яток України, що постраждали від бомбардувань окупантів, 39 розташовані в Харкові!
Наша команда веде облік злочинів проти національної культурної спадщини, регулярно оновлюючи інформацію по кожній області. Нижче розповідаємо про найвідоміші об’єкти Харкова, які потрапили під обстріли. На щастя, більшість із них не зазнали критичних ушкоджень і підлягають відновленню.
Харківський музей образотворчого мистецтва був створений М. Каразіним у 1920 році і є одним із найбільших в Україні. Його експозиція займає 25 залів маєтку Ігнатищева (побудований у 1912 році за проєктом О. Бекетова) і складена з відділів дореволюційного українського й російського мистецтва, радянського, закордонного й декоративно-ужиткового мистецтва. Саме тут зберігається автопортрет Т. Шевченка, роботи Айвазовського, Самокиша, Яблонської, Мурашка, Нарбута та ін.
9 березня вибуховою хвилею пошкоджено фасади та вікна музею.
Успенський собор був побудований у другій половині XVIII ст. і є одним із найстаріших православних храмів Харкова. Зараз дзвіниця собору — десята за висотою кам’яна будівля міста та друга за висотою дзвіниця України. Після реставрації 1980 року в соборі відкрили Будинок органної та камерної музики.
Через обстріли 2 березня в соборі вибито всі вікна, пошкоджені вітражі та постраждало церковне начиння.
Будинок «Слово» — житловий будинок, зведений наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів у вигляді букви «С». Споруда згадується в багатьох художніх і мемуарних творах. З нею пов’язані арешт Михайла Ялового й самогубство Миколи Хвильового. До 1938 року мешканці 40 його квартир із 66 були репресовані, через що І. Багряний охрестив будинок «Крематорієм».
Унаслідок обстрілу 7 березня в будинку було пошкоджено фасад.
Харківська синагога є однією з найбільших у Європі. Вона була зведена на початку ХХ ст. в еклектичному стилі з елементами римської готики та мавританського стилю. Автором проєкту, який посів перше місце на конкурсі Імператорської архітектурної спільноти, був Яков Гевірц.
Унаслідок ракетного обстрілу 9 березня постраждали фасади й вікна пам’ятки.
Харківська філармонія — найстаріша концертна організація України, яка розташована в будинку колишнього Оперного театру, де також відбувся перший в Україні кіносеанс та вийшла в ефір перша українська радіостанція. Тут виступали безліч музикантів, серед яких: Пабло Сарасате, Маттіа Баттістіні, Петро Чайковський, Федір Шаляпін, Олександр Скрябін, Арам Хачатурян, Дмитро Шостакович.
Унаслідок ракетного обстрілу 1 березня пошкоджень зазнали вікна й фасади філармонії.
Харківський оперний театр ім. М.В. Лисенка — один із найстаріших музичних театрів та перший стаціонарний оперний театр України. Постмодерністична будівля ХНАТОБ зведена в 1991 році.
12 березня під час бомбардування було пошкоджено фасади, покрівлю, вікна та двері будівлі.
Крім того, у Харкові частково зруйновано будівлю обласної держадміністрації (1951 р.) та пошкоджено ще кілька десятків пам’яток, серед яких:
Також під обстрілами опинився один із найбільших у країні екопарків — Фельдман. Волонтери і працівники докладають титанічних зусиль, щоб евакуювати й розмістити в нових домівках уцілілих тварин.
Загалом за 35 днів широкомасштабного вторгнення в Харкові російська армія зруйнувала 1531 об’єкт, зокрема майже 1300 житлових будинків, що становить 15 % усього житлового фонду міста, та 239 адміністративних будівель. Зруйнований історичний центр міста, обстріляний термінал аеропорту та ринок «Барабашово». Серед житлових мікрорайонів найбільше страждає Салтівка. З Харкова вже виїхала третина населення.
Війна триває, і, на жаль, складно спрогнозувати, скільки жахіть ще належить пережити Харкову і скільки ресурсів знадобиться на його відновлення. Над тим, щоби місто функціонувало під час війни, працюють тисячі людей й десятки служб.
Зокрема, Департамент житлово-комунального господарства започаткував ініціативу «Відновимо Харків разом». Усі, хто може й хоче допомогти з прибиранням завалів і сміття, ремонтом будинків та майданчиків, можуть записатися на участь у роботах, заповнивши спеціальну форму https://bit.ly/3NBhRdI. Для уточнення інших організаційних питань та надання конструктивних пропозицій можна зв’язатися у Telegram з @Inna_Koordinator та @Oleksandra_Kapinus.
Працівники комунального підприємства «Муніципальна компанія поводження з відходами» Харківської міської ради спільно з ГО «Добра воля» розпочали співпрацю з гуманітарними організаціями для забезпечення гуманітарною допомогою мешканців Харкова. Крім того, на своїх сторінках в Facebook вони публікують інформацію про інші проєкти, до яких можна долучитися.
Також запущені краудфандингові кампанії з допомоги Харківському зоопарку та Фельдман-Екопарку.
Круту туристичну ініціативу започаткував історико-краєзнавчий проєкт «Екскурсії для своїх». Організатори пропонують придбати сертифікат на тематичну екскурсію «Харків – місто-герой 3 Світової війни», виручені кошти підуть на потреби захисників. Контакти й більше інформації на Facebook-сторінці проєкту.
Щоби моніторити актуальний стан речей у місті й чим ви можете бути корисним наразі або в найближчому майбутньому, рекомендуємо слідкувати за Facebook-сторінкою Харківської міської ради або новинами на їхньому сайті. Там же і всі необхідні контакти.
Давайте максимально долучатися, бо дуже вже хочеться якнайшвидше станцювати вальс на майдані Свободи. Саме так наше місто Ха планує святкувати день перемоги над російською армією.
Фото: facebook.com/artmuseum.kharkiv, instagram.com/titarenkomihail, Ace^eVg Wikipedia, eparchia.kharkov.ua, facebook.com/serhiy.zhadan, proslovo.com, dess.gov.ua, Tala tamila Wikipedia, Sergiy Bobok Wikipedia, EvgenyGenkin Wikipedia, EvgenyGenkin Wikipedia
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital