Ви мусите дозволити Javascript у вашому браузері для оптимальної роботи сайта і відображення розділів повністю.

Чернігів — місто-герой, що «врятувало Україну від розрізу на частини»

14.04.2022
751

Чернігів — найпівнічніший обласний центр України з найсуворішими зимами й галасливими літами на пляжі Десни. Воно манить золотими куполами старовинних церков, що пам’ятають ще руських князів, та нереальними узорами дерев’яного мережива на вікнах, яке, наче татуювання на тілі міста, закарбовує історію кожного будинку.

Перевтілення, яке переживав Чернігів останні роки, зробили його одним з улюблених міст для відпочинку. Тут шукають таємничу 13-ту гармату, вивчають історію за найбільшими курганами та найстарішими пам’ятками архітектури в Східній Європі, виготовляють унікальні музичні інструменти, які приносять нагороди на міжнародних конкурсах, досліджують знімальний майданчик першого радянського фільму жахів, варять смачне пиво й каву на свіжообсмаженому зерні з Німеччини, годують чебуреками в тематичному закладі у вигляді тюрми. Гастрономія Чернігова — це взагалі окрема тема. Ми особисто знаємо не одного мешканця столиці, які їздять повечеряти в «соленосний» чернігівський «Хряк» або інші заклади міста легенд.

24 лютого 2022 року з початком широкомасштабного вторгнення росіян цей етап у житті Чернігова закінчився, а почався місяць облоги, знищення і страждань. Після того, як російській армії не вдалося захопити місто, окупанти почали масово обстрілювати його цивільну інфраструктуру авіацією та артилерією. Уникнути гуманітарної катастрофи вдалося завдяки звільненню області від загарбників у перші дні квітня 2022 року. Олексій Арестович охарактеризував Чернігів як місто, що «врятувало Україну від розрізу на частини».

6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський надав Чернігову звання міста-героя України. Того ж дня містами-героями стали ще Харків, Маріуполь, Херсон, Гостомель та Волноваха.

Руйнівні наслідки «русского міра» в Чернігові

Протягом більш ніж місяця Чернігів щодня піддавався ворожим бомбардуванням. Серед сотень пошкоджених будівель біля 20 є пам’ятками.

Наша команда веде облік злочинів проти національної культурної спадщини, регулярно оновлюючи інформацію по кожній області. Нижче розповідаємо про найвідоміші об’єкти Чернігова, які потрапили під обстріли. Деякі з них ще можна відновити, однак є й такі, що ми втратили назавжди.

Єлецький Успенський монастир: зовнішні ушкодження

Храм був заснований чернігівським князем Святославом Ярославичем як чоловічий монастир у 1060 році, що робить його одним із найстаріших монастирів в Україні. Сучасний комплекс відбудували в XVII столітті. Він включає Успенський собор, церкву-усипальницю Я. Лизогуба, надбрамну дзвіницю 1670–1675 років, яка є найстарішою висотною будівлею Чернігова, трапезну Петропавлівську церкву, келії, серед яких найстаріша збережена цегляна житлова будівля Лівобережжя, й інші споруди.

Унаслідок ворожого обстрілу 7 березня були пошкоджені фасади монастирських мурів та брами з дзвіницею XVII століття, а також барабани куполів Успенського собору XII–XVII століть.

Будинок-музей та садиба М.М. Коцюбинського: пошкоджена будівля та частина експонатів

Літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського розміщувався в будинку, де письменник провів останні 15 років свого життя. У кімнатах відтворено інтер’єри початку ХХ століття, й експонуються предмети побуту, якими користувалася родина митця. Також тут збереглася меморіальна бібліотека з першодруками його творів, книги з автографами Бориса Грінченка, Івана Нечуя-Левицького, Максима Горького, Івана Франка, Панаса Мирного, чимало нарисів про життя Коцюбинського та його творчість.

Унаслідок артилерійського обстрілу 6 березня постраждали ґанок, стіни, перекриття й вікна музею, пошкоджені деякі експонати.

Обласний художній музей ім. Г. Галагана: пошкодження екстер’єру, інтер’єру та комунікацій

Музей було створено в 1983 році в будівлі, що є пам’яткою архітектури ХІХ століття. Його колекцію складають понад 9000 творів образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва від XVI століття й до сьогодення, зокрема ікони часів українського бароко, народні картини «Козак-Мамай», полотна голландських, фламандських, французьких, італійських митців.

Унаслідок бомардування міста 6 березня було пошкоджено стіни, вікна та стелю, а в експозиційних залах зруйновано підлогу, стіни, меблі, освітлення.

Козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини: пошкодження фасадів

Катерининська церква є пам’яткою архітектури національного значення, яскравим зразком козацького бароко Лівобережжя. Вона була зведена братами Лизогубами на честь їхнього діда та подвигів Чернігівського козацького полку в 1715 році на залишках храму часів Київської Русі.

Унаслідок обстрілів 26 березня постраждав північний фасад церкви.

Також у Чернігові знищено паркову альтанку на Болдиній горі (1911 р.); частково зруйнований обласний молодіжний центр (1935–1947 рр.) та будівля колишнього Музею українських старожитностей В.В. Тарновського кінця ХІХ століття; пошкоджено:

  • будинок, у якому жив Гліб Успенський (ХІХ століття);
  • центральна міська бібліотека ім. М. Коцюбинського (друг. пол. ХХ століття);
  • Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка (1910–13 рр.)
  • Чернігівська міська рада;
  • дім молитви Другої чернігівської церкви християн-баптистів (ХХІ століття);
  • колишній будинок окружного суду (1904 р.);
  • Військово-історичний музей (будівля кінця ХХ століття);
  • церква святителя Феодосія (1996 р.).

Відступивши після місяця обстрілів, росіяни залишили Чернігів зруйнованим на 70 %, без теплопостачання, із частковою подачею газу, води та електрики. Найбільше постраждали околиці міста — Бобровиця, Киїнка, зруйновано 40 % приватного сектору. Майже дві третини населення покинули Чернігів. Попереду — роботи з розмінування та роки відновлення міста.

Корисні контакти й допомога місту

Наразі російські війська відступили від Чернігова, й місто починає оговтуватися від місяця жахіть. Проводиться розмінування територій. Місцева влада, органи самоврядування та волонтери починають роботи над відновленням міста. Актуальну інформацію з приводу того, як це проходить і чим ви можете допомогти, можна дізнатися на сторінках мера Чернігова В. Атрошенка та очільника Чернігівської ОДА В. Чауса. Також діє єдиний волонтерський центр, зв’язатися з яким можна за телефонами 0931531790, 0674604636.

На міському порталі Чеline розміщені реквізити. За ними Чернігів збирає фінансову допомогу.

У березні було створено волонтерську організацію «Це моє місто». Вона працює точково й допомагає людям напряму, перебуваючи в тісному контакті з військовими й мешканцями Чернігова, яких знають особисто й кому довіряють. Відомими амбасадорами фонду є Ната Жижченко (ONUKA) та футболіст Андрій Ярмоленко. На інстаграм-сторінці «Це моє місто» є низка корисних контактів та способів внести свій вклад у відродження Чернігова.

Війна ще раз продемонструвала, наскільки креативні українці в будь-чому. Так, локальні екскурсоводи Валерій Воробей та Володимир Пилипенко збирають кошти на відновлення Чернігова в обмін на екскурсії післявоєнним містом-героєм, а дизайнерка Анастасія Горнічар започаткувала проєкт зі створення diy-колекції пошкоджених війною будинків. Першою стане 3D-модель знищеної будівлі колишнього Музею українських старожитностей В.В. Тарновського кінця ХІХ століття. Придбати PDF-вирізки для створення макету можна за символічні 30 гривень, з яких кожні 15 гривень підуть на гуманітарну допомогу Чернігову.

Анастасія впевнена: «папір усе стерпить, а ми переможемо». Наша команда вже сумлінно вирізає детальки до будівлі Чернігівської бібліотеки й повторює в голові слова Насті, як мантру. Приєднуйтеся!

Відгуки 0

Немає відгуків

Підпишіться на розсилку новин та пропозицій від discover.ua і наших партнерів

Натискаючи кнопку, ви погоджуєтесь із Правилами та умовами.