Легенди про Великомученика Пантелеймона датуються далеким 305 роком. Пантелеймон (всемилостивий) шанується Православною Церквою, як повелитель воїнів і цілитель. Народився він у м. Никодима під час жорстоких гонінь на християн. Прославився тим, що зціляв хвороби призиванням Імені Ісуса Христа. Безбожний імператор мучив та ув’язнював набожних жителів містечка, не оминуло лихо і цілителя Пантелеймона – він зазнав жорстоких мук за те, що відмовився відректися від Христа і принести жертву ідолам. Кажуть, коли цілителя Пантелеймона кинули звірам на розтерзання, то люті хижаки стали пеститися до нього, намагаючись торкнутися його руки. Після того як святому відсікли голову, з рани його потекло молоко. Кинуте в багаття тіло святого великомученика Господь зберіг неушкодженим. Так Великомученик Пантелеймон став одним із найбільш шанованих святих і покровителем лікарів.
У 1905 році за проектом Євгена Єрмакова було закладено великий собор на ім’я Пантелеймона, бо старий не в змозі був вмістити велику кількість прихожан. А у 1914 році відбулось урочисте освячення нового київського храму. У 1920-ті роки собор був розграбований і закритий радянською владою. Страшенних руйнацій, які привели його до майже повного знищення, зазнав він під час радянсько-німецької війни. Саме в цьому місці проходила лінія оборони Києва восени 1941 року і будівля собору мала дуже велике воєнно-стратегічне значення (як висотна будівля з якої можна вести прицільний вогонь), тому храм зазнав страшного мінометного удару. Після війни в його стінах розміщались цехи Інституту механіки АН УРСР. Пантелеймонівський собор знаходився у жалюгідному стані до 90-х років 20-го століття. Навесні 1990 року його було повернуто Українській Православній Церкві і нарешті розпочалися відновлювальні роботи, а з 2002 року рішенням Священного Синоду Свято-Пантелеймонівський скит стає окремим жіночим монастирем.
Зараз це місце заспокоєння і захисту для всіх охочих помолитися, адже тут зберігаються частки мощей великомученика Пантелеймона. Сюди люди їдуть з проханням про зцілення. На території святині є також джерело з живою водою, яка лікує від усіляких хвороб.
Поблизу храму розкинувся чудовий садово-парковий комплекс «Феофанія» з озерами та садами, доріжками та лавочками, прекрасними оглядовими панорамами. Тут панує спокій та краса у будь-яку пору року.