ТОП-5 маршрутів для осінніх веломандрівок Україною

Веломандрівки — чудовий спосіб побачити Україну ближче: через дороги між селами, запахи осінніх лісів і тишу передмість. Ми зібрали п’ять маршрутів, які підходять для подорожей у жовтні та листопаді: різної складності, тривалості й географії. Подільські каньйони, дніпровські кручі, озера Шацького національного парку, трипільські пагорби й карпатські схили — кожен із цих напрямків відкриває іншу Україну. Усе, що потрібно для старту, — лиш обрати підходящий маршрут і зручний темп.

Від Тернополя до Дністровського каньйону

Маршрут починається в Тернополі й веде до одного з найбільших каньйонів Європи — Дністровського. Це близько 100 кілометрів шляху, які зазвичай долають за 2–3 дні веломандрівки із зупинками. Рівень складності — середній.

По дорозі можна відвідати Вишнівець із його палацом, про який було вперше згадано в 1395 році, коли Вишнівець був власністю князя Корибута Ольгердича. Також варті уваги мальовничі подільські села, де збереглася автентична архітектура.

Фінальна точка маршруту — Дністровський каньйон, який розташований на межі чотирьох областей: Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Хмельницької. Його довжина сягає близько 250 кілометрів, що робить його одним із найбільших не лише в Україні, а й у Європі.

Осінь — ідеальний час для цього веломаршруту: схили каньйону покриваються теплими барвами, а річкові панорами стають особливо виразними.

Над Дніпром до Тарасової гори

Цей веломаршрут поєднує природу зі знайомством із культурною спадщиною. Його старт — у столиці, а фініш — у Каневі, одному з найважливіших історичних центрів України. Протяжність маршруту становить приблизно 120 кілометрів, його зазвичай долають за 2–3 дні в комфортному темпі із зупинками.

Фінальною точкою маршруту є Тарасова або Чернеча гора — місце спочинку Тараса Шевченка та центр національної пам’яті. Тут розташовані могила Кобзаря та літературно-меморіальний музей. Також на маршруті — Канівський заповідник. Його територія доглянута, облаштована для відвідувачів, а з оглядового майданчика відкриваються панорами Дніпра, які особливо вражають восени, коли схили вкриваються золотавим листям.

Веломандрівка між озерами Шацького національного парку

Шацькі озера — один із найкращих регіонів України для осінніх веломандрівок. Тут маршрути легкі та доступні навіть для новачків, а навколишня природа дає те, чого часто бракує в дорозі — спокій. Протяжність веломаршрутів у цій місцевості становить від 60 до 80 кілометрів, що дозволяє комфортно подолати їх за 2–3 дні з відпочинком біля озер.

Маршрут пролягає через Шацький національний природний парк, створений у 1984 році для збереження озерного Полісся. Парк має площу понад 40 тисяч гектарів і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Світязь — найбільше серед Шацьких озер і водночас найглибше природне озеро в Україні. Воно входить до переліку семи природних чудес країни.

Осінь додає цій подорожі особливого настрою: соснові ліси пахнуть смолою, піщані стежки прогріваються сонцем, а вода в озерах стає кришталево прозорою. Це маршрут також підійде тим, хто хоче поєднати велотуризм із відпочинком на природі.

Від Києва до Ржищева через трипільські пагорби

Цей маршрут уздовж Дніпра — один із найприємніших для осінньої велоподорожі: він нескладний, мальовничий і наповнений історією. Протяжність становить близько 90 кілометрів, тож подорож можна подолати за 1–2 дні в легкому темпі. Рельєф рівнинний, зі зручними місцями для зупинок просто на берегах Дніпра.

Шлях починається в Києві і веде до Трипілля — місця, яке дало назву одній із найдавніших землеробських культур Європи. Тут варто зупинитися, щоб відвідати музей Трипільської культури та піднятися на Дівочу (Дівич)-гору, звідки відкривається панорама на Трипілля та дніпровські простори. За легендами, місце пов’язане з давніми слов’янськими культами та вважається сакральним. Назва гори, імовірно, пов’язана з давнім слов’янським культом жіночого божества — богині-праматері, богині Діви.

Фінальна частина маршруту проходить уздовж Дніпра до Ржищева — тихого міста з особливою атмосферою. Неподалік розташований відомий природний об’єкт — скельний комплекс «Тотоха», який багато хто вважає місцем сили. Осінь робить цей шлях особливо красивим: береги річки стають золотавими, повітря прозорим, а дорога — неспішною та дуже медитативною.

Полонина Руна — гірський маршрут з Ужгорода до водоспаду Воєводин

Веломаршрут Ужгород — Невицький замок — Полонина Руна — водоспад Воєводин — один із найвідоміших у Карпатах. Його довжина становить приблизно 100 кілометрів, подолати які можна за три доби. Покриття дороги змінюється — від асфальту до ґрунтових ділянок, а складність оцінюють як високу, тож маршрут підходить досвідченим велосипедистам.

Полонина Руна — високогірне плато, розташоване між річками Латорицею та Ужем. Тут знаходяться заказники «Соколові скелі», «Шипіт» і «Тур’є-Полянський». Головна природна окраса цієї місцевості — водоспад Воєводин заввишки близько 24 метрів. За припущеннями, він утворився під час землетрусу, а свою назву отримав через «вой» — гучний звук падіння води зі скель.

Подорож починається в Ужгороді, де варто завітати до Музею народної архітектури та побуту. Тут можна побачити церкву, збудовану без жодного цвяха, і дізнатися, як жили лемки, бойки та гуцули. На маршруті також розташований Невицький замок XII століття, споруджений на горі вулканічного походження. Відвідати його можна безкоштовно.

Осінь — не привід нікуди не їздити, а навпаки — час, коли подорожі стають більш чесними і змістовними. Якщо після веломандрівок вам захочеться продовжити знайомство з Україною цієї пори, зверніть увагу на нашу добірку «Куди поїхати восени: добірка локацій у Карпатах та на Поділлі». Там зібрані ідеї для ще тепліших осінніх подорожей.