Історія водяного млина у селі Луполове могла б стати основою художнього фільму про заповзяття та працьовитість людей і жорстокість радянського режиму. Це місце обов’язково слід відвідати під час мандрівки Кіровоградщиною.
Історія водяного млина у селі Луполове могла б стати основою художнього фільму про заповзяття та працьовитість людей і жорстокість радянського режиму. Це місце обов’язково слід відвідати під час мандрівки Кіровоградщиною.
Наприкінці ХІХ століття до села Луполове переїхала родина Дем’яна Смирнова і орендувала тут дерев’яний млин. Згодом його син Костянтин побудував у селі великий триповерховий млин. За переказами місцевих жителів, Костянтин знайшов скарб у кілька десятків тисяч золотих монет, які й вклав у будівництво. Історія скидається на правду, адже обладнання для млина купували дороге, везли аж з Німеччини і Швейцарії. Тут виготовляли аж сім сортів борошна. Воно було таким якісним, що хліб з цього борошна місцеві називали “золотим”.
У 1917 році родина Смирнових намагалася врятувати майно і згодна була віддати все більшовикам, тільки б млин не нищили, а господарів – не виганяли. Місцеві селяни намагалися допомогти Костянтину і попередили його про приїзд більшовиків. Проте це не допомогло – Костянтина Дем’яновича розстріляли, а його тіло залишили лежати на перехресті між селами.
Сьогодні триповерхова кам’яна будівля, яка зовні схожа скоріше на замок, аніж на млин, напівзруйнована.
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital
Александр Капица
Sergey Ryabokorovko
Женя Чудный
Натали Маневская
Дмитрий Фомин