До невеличкого села Ташань варто завітати для того, щоб побачити залишки колись величного та прекрасного парку, закладеного графом Рум’янцевим-Задунайським.
До невеличкого села Ташань варто завітати для того, щоб побачити залишки колись величного та прекрасного парку, закладеного графом Рум’янцевим-Задунайським.
У 1700-х році роках Петру Задунайському, - генерал-губернатору усієї України - було подаровано село, в якому він збудував замок та заклав парк на ділянці старого дубового лісу. Від замку до нашого часу нічого не збереглося, вважається, що знаходився він на нинішній базарній площі. А от парк площею 144 гектари, створений у 1775 році, і досі може слугувати прикладом того, як вдало можна використати природний ландшафт при плануванні садово-паркового комплексу. Наступним власником цих земель стає князь Микола Голіцин, який значно розширив парк, збудував у ньому будинок та поповнив рослинну колекцію парка соснами, грабами, дубами, ялівцем, ясенем та модриною.
Останнім власником Ташані став князь Костянтин Горчаков. Кажуть, що він просто виграв село у карти. Саме тоді було обладнано три ставки, у яких вирощували рибу, а посеред одного навіть обладнали острівець з канадськими кленами та сріблястими ялинами. Поряд з горою із назвою Чмирова, яка у ті часи була облаштована для прийому гостей та проведення різноманітних розваг, збереглася криниця 1901 року, викопана за наказом Горчакова. Вважається, що на той час вона була єдиною на все село.
Наразі парк дуже запущений і радше схожий на ліс — центральна алея перетворилася на стежину, що в’ється серед хащів, багато сухих повалених дерев, ставки теж виглядають не найкращим чином. Про колишню велич парку нагадують ділянки з кленами та каштанами, залишки самшиту і пірамідальний дуб на Чмировій горі. Тут же, у парку можна побачити могилу його останнього власника — Горчакова.