Упродовж ХVІІІ-ХІХ ст. селом Бочечки, яке тоді належало Путивльському повіту Курської губернії, володіли князі Львови. Вони в 1745 році заклали маєтковий парк на регулярній основі, який мав строго осьову композицію.
Основу парку склало природне дубово-кленове-липове насадження, підтвердження чому є старі дуби віком до 400 років, які й зараз ростуть у парку. Їх висота – близько 25-27 метрів. Від часів закладки парку збереглися дерева сосни звичайної та липи. Більшість яких знаходиться вздовж алеї та під’їзної дороги до палацу. У кінці центральної алеї була викопана система каналів, серед яких були насипані острови з поетичними назвами «Зустріч», «Любов», «Розлука». За переказами свідків, до островів через канали вели дерев’яні містки, а дно каналів було вимощене дерев’яним брусом. Окрасою парку були білі та чорні лебеді. У 1783 році було побудовано палац – двоповерховий будинок з білосніжними колонами та балконами у стилі класицизму. Архітектор даної споруди невідомий, адже, за переказами , проект будівлі княгиня Ганна Андріївна Львова привезла з-за кордону, однак деякі особливості планування рішення цієї споруди доби зрілого класицизму дозволяють зробити припущення, що автором проекту є почесний член Петербурзької академії мистецтв та Російської академії наук князь М.О.Львов. Власниця будинку полюбляла влаштовувати бали, про що свідчить великий бальний зал. Після Жовтневого перевороту в будинку був розташований сільськогосподарський технікум, що працював до 1934 року. У 1935 році приміщення було перебудоване для сільської школи. Де вона знаходиться й зараз.