З величезної кількості ми обрали п’ять найцікавіших локацій нашої казкової країни, розташувавши їх у порядку зростання віддаленості від столиці. Рушаймо!
Почнемо подорож зі столиці. Ми з друзями кутаємось у пухові куртки і збираємося на прогулянку містом.
«А давайте до арки! Там гарно, вона ввечері світиться різнокольорово… Візьмемо гарячої кави!»
Шлях веде нас на Володимирський узвіз, до Арки дружби народів, ми підіймаємося на самий верх і дивимося згори оглядового майданчика. Нас зустрічає місто у жовтих, червоних та помаранчевих кольорах, трохи розбавлених сірими прямокутниками будинків. Посередині – синя стрічка Дніпра розділяє місто на правий та лівий береги. Ідеальне кольорове поєднання. Вечоріє. Сідає сонце і стає холодно. Беремо каву та чай. Насолоджуємося теплом. Спостерігаємо, як місто запалює безліч вогнів. Арка стає люмінесцентною веселкою, а пішохідний міст мерехтить кольоровим градієнтом: жовтий-бірюза-блакить.
Такий осінній вечір у столиці має запам’ятатися надовго!
Щоб трішечки розбавити нашу піднесену казкову подорож, ми вирішили включити до нашого списку емоційно складну локацію – місто Прип’ять, де знаходиться покинутий парк розваг та Чорнобильська АЕС. Спеціально для дорослих людей із сталевими нервами – зона відчуження, місце, що розбурхує уяву та надихає на створення сталкерських фантастичних романів.
Мабуть, осінь – ідеальна пора для відвідування цієї місцевості. Напівоголені дерева та чорне хмарне небо наче віддзеркалюють дух минулої катастрофи, що сталася тут. Покинуте місто-привид, де кожен шурхіт вітру здатен налякати до вистрибування серця, а звук власних кроків здається найгучнішим з усього, що ви колись чули. Залишені поспіхом речі, заіржавілі гойдалки на дитячих майданчиках, чорні очі вікон… Якщо заворожують фотознімки, зроблені людьми, що побували тут, то що казати про реальні картини! Вони будуть оживати у вашій уяві ще довго після відвідування цього містичного куточка Землі. Ви забудете про холод, про їжу та про всі звичні речі упродовж такого вояжу.
Казковий Львів. Зробили перші кроки його вуличками – і хочеться сфотографувати все, що бачимо, зберегти у пам’яті кожну деталь. Фотографуємо на телефони.
«Чекайте! Я зараз…»
Опиняюся у внутрішньому дворику. Підіймаю голову – квадрат неба. Друзі підтягуються – та що ти там знайшов? І залишаються поряд. Фотографують. Підіймаємося разом на дахи. Тепер погляд униз – квадрат сірого асфальту. Захоплює дух! А можна ще й на Ратушу, до самого неба, ще ближче! Ось вже й вечір… Забрідаємо до кав’ярні або іншого затишного місця (а їх тут величезна кількість і у кожного – своя неповторна атмосфера). Там нас зустрічають привітні молоді дівчата. Солодкою співочою мовою пропонують місцеві смаколики – десятки різновидів кави та ще більше десертів до того ароматного напою… Очі вже розбіглися та хочеться все й відразу. В інших місцях питають паролі. А у деяких – одразу наливають, і там так: не вип’єш – не зайдеш! Між тими відвідинами приходимо на площу та милуємося Оперним театром. І вирішуємо залишитися тут ще на пару днів – хоча б для того, щоб сходити на виставу «Кармен»…
Хочете потрапити у часи стародавньої Київської Русі? На схилах міста Кам’янець-Подільський розкинулася велична фортеця. Як у казкових фільмах, до неї веде місточок. Заходимо всередину і потрапляємо в місто у місті. Трішечки історії: вперше про фортецю згадується у ХІV столітті – вона слугувала форпостом Литовського князівства під час турецько-татарських нападів. З одинадцяти башт фортеці виділяють Кармалюкову башту – саме у ній був ув’язнений Устим Кармалюк. Всередині фортеці проводяться екскурсії по старовинних приміщеннях з цікавими експозиціями. Фотографії панорам міста крізь віконця у баштах – чи не найвідоміші та найоригінальніші. Такі фортеці мають свій особливий дух, що змушує вас замислитися: як тут жилося людям у ті давні часи… Увечері, коли спалахують вогні, велична бойова фортеця перетворюється на казковий замок. Неймовірне видовище!
У холодну погоду не зайвим буде зігріти тіло. А якщо зігріває марочне вино, це просто чудово. Тож, рушаймо до Ужгородського району – перевірити, чи залишилося щось смачне у місцевих винних підвалах? Потрапляємо всередину. О, вже значно тепліше, ніж надворі! Підвали є пам'яткою архітектури ХVІ століття і їхній вік вже наближається до 500 років!
До речі, Середнянські винні підвали занесені ЮНЕСКО до десятки кращих винних підвалів Європи.
Після цікавої екскурсії нас чекає дегустація кращих марочних та десертних вин, а за бажанням – смажена картопля зі шкварками та бринзою. Та й хто б відмовився?
Автор: Олена Колеснікова
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital