Згадайте, як у дитинстві ви полюбляли збирати камінці. У пісочниці, дорогою додому, біля річки. Цей великий, з гострими виступами, а цей – гладкий, цей сірий, а цей – з червоненькими і коричневими цяточками, а цей – повністю чорний, а якщо намочити – його поверхня стає ще чорнішою, наче глибокий оксамит…
А пізніше ви натрапляєте на «чарівну скриню» – мама збирається у гості і дістає її, щоб приміряти своє намисто з синіх камінців… Ви робите спроби дослідити вміст скрині, але мама надійно її ховає… І ви, як справжній пірат, починаєте пошуки цього скарбу. І коли скриня виявляється у маминій шухляді – тріумф, радість! Годину поспіль ви із захопленням перебираєте дивні камінці – тверді, гладенькі, прозорі, червоні, зелені… їх безліч! А ось справжня комаха, наче жива, але там, всередині прозорого помаранчевого камінця (це, мабуть, бурштин) – вона застигла там навіки, і це неймовірно.
Менш ніж за 200 км від Києва знаходиться навіть не скриня, а цілий будинок-скарбниця. А точніше – Державний музей коштовного і декоративного каміння. Що зберігають у своїх стінах п’ять залів музею? Відкриємо таємничу завісу.
Тут можна побачити оздоблювальне та декоративне каміння.
Все різноманіття міцного витривалого матеріалу, з якого роблять постаменти для пам’ятників, кам’яні холодні підлоги та стіни у палацах і пишних будинках, представлене у цій залі у вигляді акуратних квадратиків.
Тут зібрано колекцію гірських порід Волинського родовища моріону, а саме – пегматитів. Це магматичні мінерали, котрі, проростаючи один в одного, утворюють структуру, яка нагадує Один з таких пегматитів – кварц. У 1946 р. вдалося видобути кристал кварцу, що важив 10 тонн (це приблизна вага двох слонів!). У залі ж можна побачити зразки меншої ваги, наприклад, 361-кілограмовий чорний кварц, а це – середня вага… коня.
Ця зала присвячена дивовижному кварцу, тут представлене все його різноманіття:
Тут представлене дорогоцінне каміння – пегматити (берили і різнокольорові топази): прозорі, блакитні, рожеві та навіть блакитно-рожеві.
В залі «живуть» кристал топазу блідо-блакитного кольору вагою 28,5 кг (це вага 8-10-річного хлопчика) та найбільший волинський кристал берилу завдовжки 135 см та вагою 67 кг (це зріст того самого 8-10-річного хлопчика, а вага дорослої жінки). А найбільший топаз, який вдалося видобути на Волині, мав вагу 117 кг – таку вагу має дорослий угодований чоловік.
Деякі коштовні топази та берили, що зберігаються в музеї, є всесвітньо відомими, а зірки повинні мати власні імена. Тому у музеї можна «познайомитися» з «Академіком Олександром Ферсманом», «Джерельцем», «Казкою» та «Золотим Поліссям», «Академіком Євгеном Лазаренком» (на честь відомого українського геолога), а також надзвичайної краси оливково-зеленим прозорим берилом «Апостоли Петро і Павло» та смарагдоподібним берилом «Професором Павлишиним».
«Найкоштовніша», як у казці про Аладіна, – остання зала, що зберігає головний скарб. Тут демонструються вироби із дорогоцінного та декоративного каміння. Різноманітні речі з самоцвітів, точнісінько як з маминої «чарівної скриньки», але тут їх значно більше:
Окрема вітрина з синтетичними мінералами – корундом, гранатами, бірюзою, фіанітом.
Особливе місце в залі займає сонячний камінь – бурштин. Український бурштин може мати різні форми та кольори. Розміри окремих музейних зразків сягають 200 мм (це довжина столової ложки).
Геологічна наука надзвичайно цікава. Побачити на власні очі дорогоцінне каміння, створене самою природою, не відмовляться навіть дорослі. А для дітей це особливо цікаво та пізнавально! Недарма музей так люблять учні середніх шкіл, гімназій, коледжів та вищих навчальних закладів.
Запрошуємо і вас поринути у світ справжніх скарбів!
Автор: Олена Колеснікова
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital