П’ять незвіданих місць Києва від Софії Грабовецької

Здається, вона вивчила усі столичні провулки та дворики, проте запевняє, що Київ і досі її дивує та вражає. Софія Грабовецька, засновниця екскурсійного бюро Walk &Talk, поділилася з Discover Ukraine п’ятіркою локацій, про які навряд чи знає навіть корінний киянин.

Мистецький центр «Локація»

Мистецький центр «Локація» розташований на Георгіївському провулку, 7 або на Рейтарській, 8Б. Це двосторонній будинок – до нього можна зайти з одного або з іншого боку. Піднімайтеся на другий поверх, поверніть направо – і ви потрапите до «Локації».
Центр започаткували буквально два роки тому. Це одночасно галерея, місце для майстер-класів, мистецький офіс різних музеїстів та керамістів, майданчик для творчості, крамничка та кафе. Виставки у «Локації» міняються доволі часто – двічі на місяць.

Раджу взяти в кафе якоїсь їжі, кави-чаю і вийти на балкон, тому що з нього відкривається мальовничий вид на тильний бік Софії Київської. Влітку вам буде видно митрополичий будинок, стіни, куполи Софійського собору, трошки Братський корпус і геть зовсім погано Трапезну церкву. А восени та взимку ви побачите весь двір Софії, навіть доволі добре храм. Це одна із незвичних локацій, тому що ти стоїш і дивишся на те, що недоступне більшості туристів. Адже знайти місце, звідки б ти міг побачити будинок митрополита, якщо ти не заходиш на територію Софії Київської, неможливо. Це єдина локація, з якої відкривається такий вид і з якої зрозумілий розмір заповідника.

Якщо ви підніметесь на третій поверх, то потрапите до офісу видавництва «Основи», де можна купити путівники Одесою, Києвом, Львовом під назвою Awesome. У видавництві дуже прикольно, у сучасному стилі оформлений офіс.
Улітку власник будівлі на Рейтарській підняв оренду. Тоді один із арт-центрів, «Educatorium», мав покинути приміщення, а художники засквотували його і зробили там виставку «Речовий доказ № 1». Взагалі будинок на Георгіївському, 7 або на Рейтарській, 8Б – надзвичайно творчий, і я дуже раджу туди завітати і все роздивитися.

Дворик на Майдані

Потрапити до цього дворика можна двома шляхами. Перший – з боку сходів, які ведуть до Жовтневого палацу. Там ліворуч є алейка. Якщо іти вздовж неї попід горою, то ви побачите ще одні сходи. Раніше вони називалися – «тропа Хо Ші Міна», бо нагадували секретну дорогу у В’єтнамі. По них ви вийдете до старого будинку по вулиці Грушевського, 4.

Або ж рушайте до дворика через арку готелю «Дніпро». Проходячи її, ви бачите залізний паркан, саме за ним і ховається дворик. Там стоїть старий двоповерховий будиночок, один із перших житлових на цій території. Будинок дуже старенький. Здається, там зараз сквот, живуть люди, але щось дізнатися від них складно. Раніше в будинку розташовувався майданчик під назвою «Арт-платформа». Там виступали музиканти, читали вірші, танцювали – взагалі, була дуже кльова творча тусовка, здебільшого студентська.

Після того, як будинок оголосили аварійним, звідти всі з’їхали. З творчого лишилася стіна, на якій намальований портрет Цоя. Її називають стіною Цоя, стіною його пам’яті. Стіна розписана цитатами його пісень і передає творчу атмосферу, що там панувала. У дворику можна часто зустріти котів, просто потусуватися. Для атмосферних фоточок взагалі круте, незвичне місце.

Обсерваторія університету імені Шевченка

Вона знаходиться на вулиці Обсерваторній. Потрапити туди можна з боку Бульварно-Кудрявської вулиці, де стоїть руїна недобудови лікарні, або з боку вулиці Володимира Винниченка через двори вздовж Республіканської клінічної лікарні.
Обсерваторію збудували ще в середині 19 століття, зробив це Олександр Беретті, син Вікентія Беретті. Вони, до речі, збудували й червоний корпус університету. Свого часу кожен університет Європи мав обсерваторію, і в нашому університеті Святого Володимира, як він тоді називався, теж вирішили відкрити свій науковий центр.

Ця обсерваторія працює до наших днів і практично ніколи не закривалася. Екскурсії тут майже кожен день. Влітку – в серпні, тому що в червні та липні дуже пізно настають сутінки. А от у серпні та вересні, практично увесь рік можна дивитися на різні світила. Коштує це задоволення для дорослого 24 гривні, а для студента й учня – 12 гривень. Але щоб туди потрапити, краще не баритися. Якщо дзвониш на початку серпня, то зазвичай на увесь серпень місця зайняті. Проте іноді люди відмовляються, тому можна телефонувати в день екскурсії. Можливо, група не набралася, і ви зможете прийти.
Усі спостереження в обсерваторії проводяться через сучасний телескоп, але показують і старий, 19 століття німецького виробництва. Ззовні він такий величезний, але потужність – як у маленького сучасного телескопчика.
Ще там є один класний артефакт – годинник німецького виробництва, яким користувалися астрономи. Щоб знати, коли і як зірка рухається, потрібен зафіксувати час. Але коли астроном дивиться в телескоп, йому важко відволіктися поглядом на щось іще. Тож для зручності сконструювали такий механізм, який цокав не монотонно, а з таким проміжком, щоб дослідник міг рахувати і не збиватися, дивлячись на зорі. Цей годинник працює досі, хоч і не суперточний.

Вежа КПІ

Перший корпус КПІ збудували в кінці 19 століття. Готичний, схожий на Хогвартс, ідеальне місце для фанів Гаррі Поттера. Саме тут в одній із веж студенти організували арт-простір. Раніше вежа була закинута, повна сміття і непотребу. Студенти виграли тендер на Idea X від Nescafe, і на виграні 100 тисяч гривень провели її реставрацію. Там зробили сходи, відкрили кафе та арт-простір, де проводять концерти та збирається молодь по інтересах. А головне – на вежі можна вийти на балкончик і побачити вид на усю територію, прилеглу до корпусу.

Потрапити туди доволі складно, бо, як частина університету, вежа працює з другої години дня до восьми вечора, і треба пройти повз охоронця. Якщо ви студентського віку, шанс, що вас хтось щось спитає доволі невеликий, а якщо старші – раджу прийти в суботу. Цього дня вежа теж працює, але з 12.00 до 20.00. Зверніть увагу, що неділя вихідний. Фейс-контроль у суботу там, звісно, теж є, але не скажу, що дуже суворий. Коли зайдете, не забудьте звернути увагу на оформлення вестибюлю з ліпкою й красивими дверима, характерними для того часу, коли будувався корпус.

Руїни будинку Нечуй-Левицького в Бехтеревському провулку

За однією з версій саме там, у Бехтеревському провулку, знаходився будинок, куди в 1911 році переїхав український письменник Іван Нечуй-Левицький. Взагалі він досить довго жив на Пушкінській. Вважається, що потім оселився в цьому домі на Кудрявці.

Про будинок відомо не дуже багато. Його власником був комерсант Орлов, і вочевидь дім був прибутковим. Орлов хотів відкрити у ньому музей ікон, проте не вийшло. Дім був симпатично оформлений, з маскаронами, і нібито в ньому знімалося декілька сцен стрічки «Гонки по вертикалі».

Локація незвична і розташована не дуже далеко від Обсерваторії. Біля руїн працює вегетаріанське кафе. Тож можна випити там якийсь коктейль і гайнути в Обсерваторію.

Автор: Іра Маймур